Розглянемо кілька різних способів захисту авторських прав письменника.
Зі статті «Авторские права писателя с точки зрения закона» ви вже знаєте, що:
- авторські права виникають у момент створення твору;
- їх можна реєструвати, але можна і не реєструвати;
- захищаються вони абсолютно однаково – незалежно від того, чи зарєстровані;
- всі питання щодо порушення авторських прав вирішуються виключно у суді.
І все-таки часто виникає питання: а може, краще все-таки зареєструвати мої авторські права? Як це найкраще зробити? Чи є більш простий спосіб?
То у цьому уроці практикуму ми і розберемо кілька методів, що дозволять убезпечити себе від порушення ваших авторських прав. Точніше не убезпечити від порушення (такої гарантії вам не дасть ніхто), а захистити ваші авторські права у тому випадку, якщо вони таки будуть порушені.
Перший метод. Найсерйозніший.
Цей метод закріплений у законодавстві України.
Так, Закон України про авторське право і суміжні права вказує, що є спеціальна державна установа, яка «забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:
організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації»
Джерело: Сайт Верховної Ради, Закон України про авторське право.
А постанова Кабміну України від 27 грудня 2001 р. N 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» визначає, що такою установою, яка «виконує дії, пов'язані з державною реєстрацією прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також з реєстрацією договорів, які стосуються права автора на твір, є Державний департамент інтелектуальної власності, що входить складовою частиною до Міністерства освіти і науки».
Докладніше – читайте першоджерело (постанова КМУ, на сайті ВРУ).
Звісно, що така реєстрація небезплатна але є порівняно недорогою. (Дивіться розцінки Департаменту). А результатом такої реєстрації стане отримання автором авторського свідоцтва на твір.
Таким чином, найсерйознішим методом реєстрації Ваших авторських прав є реєстрація їх у Державному департаменті інтелектуальної власності.
Метод другий. Пов’язаний з першим.
На додачу є досить багато посередників – усіляких юридичних контор, які займаються такою реєстрацією. Звісно – не безплатно. Їх можна шукати в Інтернеті.
Різновид другого методу.
Крім того, є різні суспільні організації, товариства із захисту інтелектуальних прав.
Ставайте їх членами, платіть членські внески…
А тепер я розповім вам про кілька найпростіших методів.
Давайте ще раз згадаємо, що усі питання з порушення авторських прав вирішуються у суді.
А це означає, що, якщо ваші права таки порушені, то вам треба звертатися до суду для їх захисту.
А у суді треба довести, що саме ви – автор цього твору.
Причому ваш опонент – та редиска, яка вкрала ваш опус, та опублікувала під своїм ім’ям, - теж намагатиметься довести судді, що саме вона автор.
Отже на суді вам будуть потрібні докази.
Де їх взяти? І ось для цього є дуже прості методи.
Отже третій метод, дуже простий. Після того, як ви написали свій твір, віддрукуйте його на принтері від початку і до кінця, покладіть у конверт і надішліть самому собі поштою. Краще рекомендованим листом, чи як бандероль.
Коли лист вам прийде, то нехай він так і лежить, нерозпечатаний, у конверті.
Якщо раптом так трапиться, що хтось таки вкраде ваш твір, то цей конверт треба буде розпечатати у суді, у присутності судді. А на конверті – поштовий штамп з датою. І цей штамп є абсолютно безперечним доказом, що ось на цю дату ваш твір існував у такому вигляді.
Що? Аж надто просто?
Ну тоді – трошки серйозніший метод. Але тим не менше – набагато доступніший за перші два.
Четвертий метод – реєстрація за допомогою нотаріуса.
Тут є невеличка хитрість. Насправді, нотаріус не може зареєструвати ваші авторські права. Він не має таких повноважень.
То яким чином треба діяти?
Заходите у контору до нотаріуса і кажете: «Мені треба зареєструвати мій підпис на певному документі». Таку послугу виконує будь-який нотаріус. І коштує вона порівняно небагато (сума залежить від «крутизни» нотаріуса).
Будьте готові до того, що доведеться пройти двох або трьох нотаріусів. Бо вони чомусь лякаються:
- Що?! Мені треба все це читати?!
- Ні. Вам треба тільки зареєструвати мій підпис на цьому документі.
(Я свого часу тільки третього нотаріуса знайшла, якому змогла пояснити, що мені достатньо зареєструвати мій підпис).
Документ, звісно, повинен бути прошитий. Приносите із собою паспорт або будь-який інший документ, що посвідчує вашу особу. І робите підпис у присутності нотаріуса. А він – реєструє цей ваш підпис, зроблений у його присутності, ставить свою печатку на документі, робить відповідний запис у своїй нотаріальній книзі. Все.
Така реєстрація вашого підпису на документі – теж наочно показує, що документ у цьому вигляді існував на конкретну дату.
І такого доказу – теж у суді абсолютно достатньо, щоб встановити, який документ існував раніше, а значить - хто насправді є автором твору.
Ось тепер ви знаєте достатньо, щоб якомога краще (або простіше) захистити свої авторські права.